- урегульований
- (врегульо́ваний), -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до урегулювати. || урегульо́вано (врегульо́вано), безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
урегульований
Смотреть что такое "урегульований" в других словарях:
урегульований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
урегульованість — (врегульо/ваність), ності, ж. Стан за знач. урегульований (врегульо/ваний) … Український тлумачний словник
